фуркотіти

фуркотіти: см. фуркотати

1) фурча́ть; (о лошадях) фы́ркать; (о веретене) жужжа́ть

2) пролета́ть [с шу́мом]; (вверх) взлета́ть; (о птицах) вспа́рхивать [с шу́мом]; (в сторону) отлета́ть; (перен.) лете́ть

3) (издавать звуки) фурча́ть; гуде́ть (о пламени); жужжа́ть (о веретене)

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

фуркотіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
фуркотіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
фуркотіння — я, с. Дія за знач. фуркотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
фуркотіти — див. фуркотати … Український тлумачний словник
фуркотати — очу/, о/чеш і фуркоті/ти, очу/, оти/ш, недок., розм. 1) Утворювати одноманітно деренчливі звуки під час роботи (про механізми, машини і т. ін.). 2) Підсил. до фуркати … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике